МИКОЛАЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ ЛІСОВОГО ТА МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ми на facebook
Останні новини
2017-11-16
Відбулась розширена нарада лісівників Миколаївщини...далі
2017-09-15
Привітання Голови Державного агентства лісових ресурсів Христини Юшкевич з Днем працівника лісу...далі
2017-09-15
Привітання заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимира Бондаря з Днем працівника лісу...далі
2017-09-15
Шановні працівники, ветерани лісового господарства Миколаївщини, друзі лісу!...далі
2017-08-15
Держлісагентство оприлюднило для громадського обговорення проект Стратегії реформування лісового та мисливського господарства...далі
Оздоровлення і туризм
2012-07-13
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ ДОМАНІВЩИНИ...далі
2012-07-13
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ БРАТЩИНИ...далі
2012-07-13
ЕКОЛОГІЧНІ СТЕЖКИ ПРИІНГУЛЛЯ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ БАШТАНЩИНИ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ БЕРЕЗНЕГУВАТЩИНИ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ КАЗАНКІВЩИНИ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ ВОЗНЕСЕНЩИНИ...далі
СТАТТІ, ІНТЕРВ'Ю
Інтерв’ю Голови Держлісагентства Віктора Сівця
2011-07-28

ЗВІДКИ ДРОВА?

Віктор СІВЕЦЬ: За рік незаконно вирубують приблизно 150 тисяч кубічних метрів деревини

ВІКТОР СІВЕЦЬ

Нинішній стан зелених легенів країни постійно викликає гарячі дискусії в суспільстві. В останні роки вже стало традицією, що населення Західної України та екологи пояснюють масштабні весняні паводки в цьому регіоні неконтрольованими масштабами вирубування лісів. Ще одну дискусію нещодавно «народили» меблевики, які заговорили про нестачу української сировини для виробництва. Тим часом ті, хто проживає в лісових зонах, і собі говорять, що ліс рубають. Тож про реальний стан справ у лісовому господарстві країни в ексклюзивному інтерв’ю для газети «День» я запиталав голови Державного агентства лісових ресурсів України (Держлісагентство) Віктора СІВЦЯ.
— Коли завершиться передача Держлісагентству земель від двох міністерств? Яка площа лісів після цього буде під вашим управлінням?
— З Міністерством оборони України поки що тривають дискусії. З Міністерством аграрної політики та продовольства (МінАПК) згоди вже досягли і створили комісію, готується постанова про передачу їхніх лісів під наше управління. І до кінця 2011 року в управлінні Держлісагентства буде 80—82% (сьогодні 68%) усіх лісів України.
— У якому стані передають ці ліси?
— У них практично немає чого рубати. Усе майже вирубано та знищено. Нам передають плацдарми з пеньками. І зараз треба вкладати значні кошти, аби відновити ліс на цих територіях. Якщо середній показник запасів лісу на 1 га в Держлісагентстві складає 220 кубічних метрів, то в лісах цих двох міністерств приблизно — 80 кубічних метрів. А на початку 1991 року ці показники були майже однакові.
— Чи означають озвучені цифри, що ці ліси вирубувалися незаконно? Маєте підтверджені та передані в прокуратуру факти незаконної вирубки лісу на території Міноборони та МінАПК?
— Не можна говорити, що там все вирубано незаконно. Таких фактів сьогодні немає. Але дійсно багато порушень зафіксовано на цих ділянках. Робота з виявлення незаконної вирубки постійно проводиться, і відомості про такі факти передаються правоохоронним органам.
— Коли завершиться інвентаризація лісів, яку розпочало агентство? І навіщо вона потрібна?
— Сьогодні, справді, проводиться інвентаризація його угідь. Уперше з 1995 року проводиться детальний моніторинг всіх лісових насаджень, аби розуміти, в якому стані вони знаходяться, які запаси деревини, де потрібно провести санітарні роботи, а де — висадку нових дерев. Така робота необхідна, аби покращити «зелені легені» України.
— А коли в Україні з’явиться єдиний список юридичних та фізичних осіб-користувачів лісових ресурсів, які мають право проводити заготівельну діяльність? Це би спростило боротьбу з незаконною вирубкою лісів та стало основою для організації проєвропейського ринку.
— У межах країни такий список має ДПАУ (Державна податкова адміністрація України), але вважати його детальним не можна.
Коли створюється підприємство, воно до свого статуту може записати будь-який вид діяльності (у тому числі й заняття лісозаготівлею). Але це не означає, що воно обов’язково буде цим займатися. Тому складно відслідкувати всіх. Крім того, складність контролю полягає в тому, що хтось закривається, а хтось відкривається. Тому така система боротьби з незаконним вирубуванням лісів — неефективна.
У світі працює зовсім інша система контролю. Аби не було незаконного обігу деревини, у країні створюють її електронний обіг. Він працює так: заготовлюється деревина, потім в кожний стовбур вставляється електронний чип з інформацією про місце та ділянку заготівлі, кубатуру, робочу бригаду тощо. Ця інформація надходить в центральне управління лісовим господарством та в конкретний лісгосп, звідки виходить та чи інша партія лісу. Тож в такому разі дуже легко простежити походження дерева, просто зупинивши машину й переглянувши ці дані. Якщо чипа нема — значить маємо «тінь».

«ДЕСЯТЬ ОБЛАСТЕЙ ПЕРЕЙДУТЬ НА ЕЛЕКТРОННУ СИСТЕМУ ОБІГУ ДЕРЕВИНИ»

— Ви хочете сказати, що така електронна система з’явиться найближчим часом в Україні?
— У Житомирській області вже стартував пілотний проект: усі лісгоспи придбали потрібне обладнання й почали створювати електронну систему обігу деревини. До кінця 2011 року 10 областей перейде на цю систему. Мова йде, в першу чергу, про Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Чернівецьку, Житомирську, Рівненську, Чернігівську, Полтавську, Київську та Вінницьку області. Для цього потрібно 25 мільйонів гривень.
— Ідея хороша, і вона успішно працює у світі. Але третина українських експертів та підприємців з лісового господарства, за даними дослідження, профінансованого Світовим банком, не вірить в її успіх в Україні через значну корупцію в державі.
— Звинувачення в корупції лунають постійно. Такі випадки, звичайно, є, і з початку року агентство робить усе, щоб викорінити корупцію. Але в нас таких фактів небагато. Наскільки мені відомо, правоохоронці за півроку відкрили лиши чотири «корупційні» справи, а в галузі працює 60 тисяч осіб.
Корупція виникає, якщо існують прямі угоди між державними лісгоспами та структурами, які купують у них ліс. Тоді виникає спокуса за документами купити деревину третього сорту, сплатити за неї гроші, а реально поставити перший сорт, або ж занизити кубатуру заготівлі деревини на 1 га лісу. Зараз це зникає, бо вся деревина продається через відкриті аукціони. І хто заплатить за неї найбільше, той і стане власником.
Покращення роботи галузі підтверджує і зростання її доходності: за півроку продаж заготовленої державними підприємствами деревини зріс на 41%. Чистий дохід від реалізації становить близько 2,4 мільярда гривень, що на 689 мільйонів гривень більше, ніж за відповідний період минулого року. Крім того, для порівняння, в 2010 році за відповідний період було сплачено 274,1 мільйона гривень, а в 2011 ми вже передали державі 306,1 мільйона  гривень, що на 32 мільйони гривень більше. Крім того, виплати до Єдиного соціального внеску зросли на 120,7 мільйона гривень. Тож лісгоспи заробили додаткові гроші, щоб оновлювати свою техніку та засоби для насаджування лісу, садити дерева, будувати нові лісові дороги, купувати пальне. За власні кошти також контролюється ситуація з лісовими пожежами.
— А що з Українською спеціалізованою лісовою біржею, яка відновила свою діяльність з кінця 2010 року і довкола якої розгорівся скандал, адже вона стала практично монополістом з продажу лісоматеріалів?
— Одразу, коли я прийшов, агентство відмовилося від цієї практики й перейшло на механізм відкритих аукціонів. Сьогодні весь ринок деревини працює за таким сценарієм: у кожній області діє спеціалізована біржа. Це майданчик для продажу заготовленої деревини дрібним виробникам. Для великих підприємств, які переробляють у місяць не менше 5 тисяч метрів кубічних деревини, у Києві проводиться спеціалізований аукціон.

«2/3 НЕЗАКОННИХ ВИРУБОК — У ЛІСАХ КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ»

— То в Україні вже не існує такої структури, як Українська спеціалізована лісова біржа?
— Можливо, вона й є, але продажем лісу точно не займається.
— Я зустрічала експертні оцінки, що в рік обсяг незаконної вирубки становить 1 мільйон метрів кубічних, або 13—20% всієї заготовленої деревини. Ви згодні з такими цифрами?
— Це абсолютно не відповідає дійсності. Це дуже великі обсяги. Якби вони були, то ринок і агентство це б відчували одразу. Але, безумовно, в Україні є проблема незаконної заготівлі деревини, яка особливо гостро постала в лісах комунальної власності. Де-юре ці ліси належать громадам, але де-факто в них ніхто не контролює процес вирубування. Тому населення, яке проживає поруч з цими лісами, рубає дерева на дрова або для власного будівництва. Сьогодні 2/3 незаконних вирубок припадає саме на ліси комунальної власності.
Незаконна заготівля в державних лісгоспах, за офіційними даними правоохоронців, становить 0,5-1% від річної заготівлі лісу. Загалом щороку в Україні рубають приблизно 15 мільйонів метрів кубічних деревини (з них 12 мільйонів рубає Державне агентство лісових ресурсів, а 3 мільйони — МінАПК та Міноборони). Тобто в рік незаконно вирубується приблизно 150 тисяч метрів кубічних лісу. Але це не 1 мільйон метрів кубічних.
Що ця цифра не така значна, підтверджує ще один факт: 30% української деревини (включно з виробами із неї) експортується за кордон. І цей експорт неможливий без надання підприємцем на кордоні спеціального сертифікату про придбання деревоматеріалів чи деревини. Підроблені накладні на кордоні швидко виявляють. Тому немає сенсу рубати, щоб потім затримали на митниці.
— Але, мабуть, механізм недосконалий, бо навіть Євросоюз готується з 2013 року вводити новий сертифікат, який відображатиме походження лісу на всіх етапах, починаючи із заготівлі та закінчуючи постачальниками. Як Україна готується до зміни правил?
— Перехід на електронний обіг деревини в цьому допоможе. Він покаже легальність походження зрубаного лісу.
Однак перед нами сьогодні не стоїть задача — нарощувати продаж за кордон круглого лісу. Президент, навпаки, поставив завдання розвивати внутрішню переробку, залучаючи до України світові марки виробників меблів, які збудують потужні деревопереробні виробництва. Думаю, що через 3—4 роки Україна розвине свою переробку й почне завозити деревину з Росії, як це було в СРСР.

«ЗА ДВА РОКИ В УКРАЇНІ ПОБУДУЮТЬ ЧОТИРИ ДЕРЕВООБРОБНІ ЗАВОДИ»

— Ви згадали про інвестиції. Яку суму очікуєте в лісову галузь в 2011 — 2012 роках? Які інвестиційні проекти на підході?

— Сьогодні тривають переговори з відомими світовими торговельними марками меблів, щоб вони відкривали тут свої переробні заводи. Коли вони вже викуплять ділянки та розпочнуть будівництво, тоді можна буде говорити про них. Але можу сказати, що мінімальні інвестиції в будівництво переробного підприємства становлять близько 50 мільйонів євро. Протягом двох років очікується як мінімум близько 200 мільйонів євроінвестицій у деревообробну галузь. Тобто за два роки в Україні побудують чотири деревообробні заводи. Це дасть поштовх для будівництва потужних меблевих фабрик зі світовим іменем. Сподіваюся, що через п’ять років матимемо міцну переробну галузь.
— Повернемося до продажу лісу за кордон. Скільки деревини сьогодні експортує Україна?
— У рік Україна експортує 28% заготовленої деревини, або 3,9 мільйона метрів кубічних. Основні покупці — Туреччина, Китай, Індія, Німеччина, Австрія, Угорщина, Словаччина, Польща. Вивозиться переважно оброблена сосна та твердоліс (бук, граб), технічна сировина (гілля, тирса, опилки для виготовлення палива для ТЕЦ). На експорт необроблений куб деревини продають за 482 гривні, а на внутрішній ринок — за 272 гривні. Дохід від продажу лісу за кордон в 2010 році становить 360 мільйонів доларів, а в 2011 році очікуємо 520 мільйонів доларів.
— Тобто відбувається зменшення внутрішньої закупівлі деревини?
— Ні, зростають обсяги вирубки. Але зростає й частка викупу заготівки на аукціонах, доступ до яких мають в першу чергу внутрішні виробники. Так, у 1 кварталі в середньому викуповувалося на обласних аукціонах 60% виставленого лісу, в 2-му — 70%, сподіваємося, що в 3 і 4 кварталах буде 75 і 80%.
— Але українські виробники меблів кажуть про дефіцит вітчизняної сировини.
— Це неправда. Уся деревина відкрито продається через аукціони. Мінімальний розмір лота на обласному аукціоні — 20 та 50 метрів кубічних. Механізм аукціону передбачає, що купувати заготовлену лісгоспами сировину першочергове право мають українські виробники. Якщо виставлені на продаж лоти не продали, тільки тоді їх віддають на експорт.
А тепер подивимося, кому ж не вистачає української деревини. За даними Держкомстату, за 5 місяців 2011 року деревообробна галузь зросла на 16,2%, а виробництво ДСП — на 25%, виробництво дверей, вікон — на 35%, меблів — на 32%. Тож підприємства, які кричать про дефіцит сировини, за 5 місяців продемонстрували шалене зростання виробництва. У мене тоді логічне запитання: а де вони беруть сировину для цього? Я запевняю, що деревину з Росії для переробки в Україну вони не завозять, її постачають тільки українські підприємства.
Тому пояснення може бути одне: відкриті аукціони руйнують тіньовий обіг деревини та закривають схеми виготовлення меблів із незаконно вирубаної деревини. Тож деревообробка виходить із «тіні».
І це треба підтримувати, якщо країна хоче приєднатися до Європи. Це мають знати і власники меблевих підприємств, бо ж багато з них мають аналогічні виробництва в Польщі та Угорщині. А в цих країнах сировину вони давно вже купують тільки на аукціонах. Але ціна 1 метра кубічного деревини там коштує 45—50 євро. А в Україні до введення аукціонів меблевики купували «тіньову» деревину на переробку за 10—15 доларів, а зараз на аукціонах — за 22 євро. Тож виробники меблів не хочуть платити реальну ціну за легальну деревину. Тому й почали лунати лозунги про загибель переробки, дефіцит деревини та повернення до прямих контрактів із заготівельниками лісу.

«СКОРОЧЕННЯ ЛІСГОСПІВ НЕ БУДЕ»

— У країні починаються реформи в усіх сферах та галузях. Яких змін чекає лісова галузь? Чи торкнеться державних лісгоспів адміністративна реформа?
— Сьогодні в Україні всього 360 державних лісгоспів, в яких працює 60 тисяч осіб. На мій погляд, це оптимальна структура, яка утворилася історично. За всі часи незалежності галузь не мала надмірної бюджетної підтримки, аби роздувати штат. Тому теперішня структура оптимальна, і її скорочення не планується.
Сьогодні державні підприємства заготовлюють та вивозять 60% всієї деревини, решта — приватні компанії. Галузь поступово переходить до того, що послуги заготівлі та вивезення деревини передаватимуться за певну плату приватним структурам.
— А чому? Логічніше лишити ці прибуткові види діяльності за державними лісгоспами, які відраховували б гроші в бюджет.
— Державі вигідніше, коли ці роботи виконує приватний підприємець. Чому? Наприклад, заготівля 1 метра кубічного лісу обходиться державному лісгоспу в 100 гривень (застаріле обладнання, кількість задіяних робочих більша, ніж у приватника тощо), тоді як виробничі витрати приватної компанії — 60 гривень.
— Тобто держава розписується в неефективності свого управління лісами?
— Ні, вона управляє ефективно, але заготівлю ефективніше виконує приватний підприємець. У Польщі держава взагалі не займається лісозаготівлею та вивозом деревини, а тільки контролем та санітарною вирубкою. Наші підприємства через тендер визначають приватні фірми, яким буде надано право вирубувати ліс. Як правило, ціна 1 метра кубічного, вирубаного приватними підприємствами, менша, і становить не 100 гривень, а 70—60 гривень. А отже, на заощаджені кошти наші державні підприємства мають можливість засаджувати нові ділянки лісу, будувати дороги, оновлювати техніку тощо.
— Тобто Україна рівнятиметься у проведенні лісової реформи на Польщу?
— Можна й так сказати. Україна й Польща мають схожу структуру лісових територій. Як українці, так і поляки в 1991 році мали близько 100 тисяч осіб робітників. Але сьогодні, як я вже сказав, обробкою деревини та її вивезенням у Польщі займаються приватні підприємці, а 30 тисяч робітників державного лісгоспу контролюють проведення вирубування в лісовому господарстві. У них також дуже ефективно працює лісова охорона.
Сьогодні Україна рубає 15 мільйонів метрів кубічних лісу, а Польща — 30 мільйонів. У них цей показник більший, бо їхні ліси досягнули терміну зрілості (80—120 років) і їх треба замінити іншими насадженнями. Україна через п’ять років також рубатимемо вдвічі більше дерев, бо посаджений після Другої світової війни ліс дозріє.
— Чи правильно я розумію, що реформа передбачає зменшення частки заготівлі лісу державними структурами? Якщо так, то яке оптимальне співвідношення має бути?
— На мій погляд, частка державних лісгоспів повинна становити 30% всієї заготівлі, а приватних підприємств — 70%.
— Яка, на вашу думку, форма власності на ліси має бути в Україні? Адже сьогодні існує тільки механізм тимчасового користування, а поняття оренди чи продажу лісів не передбачено ні Лісовим, ні Земельним кодексом.
— Україна має 10,5 мільйона га лісів, які належать державі. У найближчі роки приватизації лісів не буде, вони лишаться в державній власності. А віддавати в довгострокову оренду чи змінювати цільове призначення лісів — вирішуватиме Кабмін, якщо восени депутати підтримають відповідний законопроект зі змінами до Лісового кодексу.

«В АВСТРІЇ НА 1000 га ЛІСУ — 60 км ЛІСОВИХ ДОРІГ, А В НАС — 1 км»

— Незаконна вирубка лісів, за словами екологів, провокує паводки в Західної Україні, що завдає мільярдних збитків бюджету та величезних втрат тамтешньому населенню. Чи не вважаєте, що Держземагентство також частково за це відповідає?
— Причина повеней — не вирубування лісів, а відсутність в горах водних споруд, які стримують вологу після весняного танення снігів. Надмірного вирубування в лісах Західної України нема. Сьогодні агентство вирубує в Карпатах 30% від того, що має бути. Причина цього — відсутність в лісах лісової інфраструктури та лісових доріг, які допомагають спускати деревину до підніжжя гір. В Австрії на 1000 га лісу — 60 км лісових доріг, а в нас — 1 км. Тому ліс і рубають переважно біля доріг. Тож біля доріг утворюються пустелі з пеньків. Але в глибину карпатських лісів ніхто не заходить. Відсутність інфраструктури в Карпатах не дозволяє рубати ліс не тільки на відстані 1100, а й 300—400 метрів від дороги.
Перша та остання дорога в Карпатах почала будуватися у 2007 році спільно з австрійцями, а в 2008—2010 роках лісова інфраструктура взагалі не будувалася.
Сьогодні відновлюється співпраця з австрійцями, і до кінця 2011 року плануємо збудувати 200 км доріг у Карпатах.

Розмовляла Наталія БІЛОУСОВА, газета «День» № 131, четвер, 28 липня 2011 року.

Контактна інформація
54029  м. Миколаїв, пр. Центральний, 16 
Tел/факс (0512) 46-00-27    E-mail: MOULMG@meta.ua

Все права защищены © 2009 - 2017 Mikolaivlis.mk.ua