МИКОЛАЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ ЛІСОВОГО ТА МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ми на facebook
Останні новини
2017-11-16
Відбулась розширена нарада лісівників Миколаївщини...далі
2017-09-15
Привітання Голови Державного агентства лісових ресурсів Христини Юшкевич з Днем працівника лісу...далі
2017-09-15
Привітання заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимира Бондаря з Днем працівника лісу...далі
2017-09-15
Шановні працівники, ветерани лісового господарства Миколаївщини, друзі лісу!...далі
2017-08-15
Держлісагентство оприлюднило для громадського обговорення проект Стратегії реформування лісового та мисливського господарства...далі
Оздоровлення і туризм
2012-07-13
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ ДОМАНІВЩИНИ...далі
2012-07-13
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ БРАТЩИНИ...далі
2012-07-13
ЕКОЛОГІЧНІ СТЕЖКИ ПРИІНГУЛЛЯ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ БАШТАНЩИНИ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ БЕРЕЗНЕГУВАТЩИНИ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ КАЗАНКІВЩИНИ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ ВОЗНЕСЕНЩИНИ...далі
СТАТТІ, ІНТЕРВ'Ю
СЛАВНА ДОЛЯ ЛІСІВНИКА
2012-12-14

У спогадах він знову там, серед студентів аграріїв, які завжди чекають на нього. Відчинивши двері, він, після привітання, пропонує всім розкрити конспекти. Ще через деякий час із перших слів його лекції для присутніх аудиторії розпочинається чудова мандрівка у тінисті храмові алеї з рукотворними зеленими шатами, квітниками, фонтанами. Студенти знову бачать зразки ландшафтної архітектури Єгипту, сади ассірійських правителів, парки Ніневії - столиці історичної держави. «Саме там, - підкреслює Микола Ілліч, - ми бачимо витоки світового досвіду ландшафтного дизайну». Ця подорож, як і на минулих лекціях, буде чудовою до захоплення і студенти із жалем почують дзвінок на перерву.
На агрономічному факультеті Миколаївського аграрного університету появу групи вивчення садово-паркового мистецтва та ландшафтного проектування зелених насаджень спочатку зустріли із деяким здивуванням. Та через два роки викладання цього курсу досвідченим лісоводом М. І. Столєтнім керівництво університету переконалося у корисності такої спеціалізації.
Микола Ілліч вже вкотре дістає з полиці книжку Юлії Бєлочкіної «Ландшафтний дизайн» в яскравій з пейзажами обкладинці і з задоволенням пригадує: «Це мені подарували студенти нашого останнього випуску». Найприємніші спогади зволожують очі лісівника.
В Криму, недалеко від Сімферополя є невеличке село Гвардійське. Це Батьківщина майбутнього лісівника, де він народився, вчився у початковій школі, перебідував роки війни разом з мамою, батько загинув у Великій Вітчизняній. Там він пережив після війни трагедію усього кримського народу, коли у 1946 році органи НКВД за одну ніч, не дуже визначаючи національність, виселили «кримських татар». Тільки несподіване втручання родича у формі - військового офіцера з відповідними документами допомогли матері з сином Миколою вийти з цього жаху.
- Ніч, товарняк і раптом нас викликають, - розповідав М. І. Столєтній, - в світлі ліхтаря над колією я бачив обличчя дяді Льоні. І потім так учепився пальцями у його коліно, що мама не могла мене відірвати…
Багатьох кримчан тоді відправили за Урал. Після цього сім’я Столєтнього переїхала у с. Червоноармійське на Запоріжжі, де хлопець закінчив десятирічку, почав працювати шліфувальником на місцевому заводі сільськогосподарського устаткування. Заочно вчився у цей час у Київському механічному технікумі, потім служив в армії. Після служби вступив до Київської сільгоспакадемії на факультет лісового господарства. Чим викликаний такий вибір? В пам’яті юнака незабутніми були лісові схили Кримських гір і таке хвилююче перше в житті закладання алеї «Кохання», в якому вони з учнями брали участь. Чи шумить ще зеленими кронами ця алея, де вони мріяли, прогулятися зі своїми красунями? П’ять років студентства у Київській сільськогоспакадемії пролетіли, як лелеки над Дніпром. Перша посада дипломованого лісівника - помічник лісничого у Лівадії Ялтинського лісгоспу. Та згодом М. І. Столєтній відгукнувся на заклик боротьби з ерозією грунтів та озеленення степів Причорномор’я. Таким чином він увійшов до складу працівників щойно організованої Врадіївської лісомеліоративної станції на Миколаївщині.
У 1966 році було утворене Миколаївське обласне управління лісового господарства, в склад якого увійшли два лісгоспи - Миколаївський та Вознесенський та дві ДЛМС - Врадіївська та Баштанська. Нинішнім молодим лісівникам важко уявити, як можна було організовувати, приміром, Арбузинську лісову дільницю, де не було не те, що бензопил, сокири позичали у селян. Про лісопосадкові агрегати у тодішніх лісівників була уява така ж, як про космічну ракету.
- Пригадую, - продовжив спогади Микола Ілліч, - перший директор станції Іван Андрійович Губа у своїх керівних вказівках був досить лаконічним і категоричним: «Перший місяць обживайся, а потім план по санітарним рубкам має бути виконаним».
Так з’явилася над будинком баби Гані, в околицях Арбузинки, де поселився М. І. Столєтній, вивіска «Арбузинська лісомеліоративна дільниця», на якій сама господиня теж отримала роботу - лісничого дільниці.
Згодом, придбав за першу заробітну плату сокири, граблі інший реманент. Потім на дільниці змайстрували саморобну посадкову машину і робітники дільниці, все ж виконували виробничі плани, як санітарних рубок, так і посадку саджанців майбутніх лісових посівів.
Так почалася буденна напружена робота лісівників під час весняного розпуття, літньої спеки, з боротьбою з пожежами та зимових хуртовин, у якій набувався досвід, мужнів характер кожного із трудівників.
Навесні 1967 року на честь 50-річчя Радянської влади за Новопавлівкою на схилі великої балки, було закладено новий лісовий масив з дерев та чагарників. Коли він зазеленів, на загальному фоні з протилежного боку балки чітко вималювався напис - «50 років», виділений породами посаджених дерев іншого кольору листя. Ця посадка живе і понині.
Пам’ятним було озеленення райцентрів Арбузинка, Врадіївка, в цей час Микола Ілліч вже займав посаду старшого інженера. А після створення лісової дільниці у Новому Бузі його запросили до обласного центру. Спочатку намічалася робота у Миколаївському лісгоспі, та вийшло інакше. З 1971 року М. І. Столєтній став головним агрономом, а згодом і головним інженером РСЦ «Зеленбуд», керівництво якого добре знало про винахідливість і напористість характеру добре відомого серед лісівників спеціаліста - лісовода.
В ті роки обласний центр інтенсивно забудовувався житловими масивами, потрібно було озеленяти, опоряджувати територію навколо будинків. Головний інженер «Зеленбуду» М. І. Столєтній, використовуючи технологію посадок трьох і п’ятилітніх дерев з землею навколо коріння, створював разом із помічниками нові сквери, парки у багатьох мікрорайонах міста.
Так з’явилися посадки каштанів платанів на центральних вулицях, тополині алеї на проспектах Леніна, Миру. В ці ж роки було закладено парк «Дружба», залишки якого ще зеленіють за огорожею між Широкою Балкою та Корабельним районом. А парк було закладено на честь 50-річчя СРСР у 1972 році. Десять тисяч різних дерев, понад 30 тисяч порід чагарників було висаджено тоді представниками майже усіх союзних республік.
- Незабутні були часи, - зітхав Микола Ілліч.
Проектування зелених насаджень навколо меморіалу Ольшанців, бульвару адмірала Макарова, озеленення території нинішнього зоопарку, - визнаного найкращим в Україні - це теж прояв знань, мудрості і винахідливості досвідченого лісовода.
В кінці лютого 1974 року до річниці 30-річчя визволення Миколаєва спеціалісти «Зеленбуду» висадили за освоєною технологією великомірні дерева срібних і зелених ялинок навколо меморіалу Ольшанцям. Так було створено кольорову симфонію героїки і пам’яті на честь подвигу десантників-визволителів.
- Це теж віха життя, незабутня, хвилююча - говорив Микола Ілліч.
А через десятиріччя вже на честь 60 роковин СРСР трудівники заклали у Миколаєві 60 зелених куточків. Деякі з них збереглися.
Нині М. І. Столєтній, після 25 років роботи в апараті облуправління лісового господарства і мисливства, і декількох років роботи інженером лісовідновлення у ДП «Миколаївський лісгосп», з 2005 року знаходиться на заслуженому відпочинку. Але тільки відпочивати не погоджується. За допомогою сина Сергія, він у своєму дворі спорудив криту склом тепличку, в якій щороку вирощує саджанці ялівця, самшиту, гранату, інжиру інших лісових і декоративних порід дерев. «Це моє домашнє лісове господарство, - зазначає він, - я не можу без цього». Нинішньої осені збирав насіння гледичії для лісівників.
До речі, М. І. Столєтнього постійно відвідують колеги - директор ДП «Миколаївське ЛГ» М. В. Гордієнко, головний інженер Очаківського лісгоспу В. В. Кузло, нещодавно дзвонила Т. І. Ролик, з якою так плідно колись працювали разом в облуправлінні лісового господарства.
15 грудня цього року Миколі Іллічу виповниться… Та хіба важливо скільки? Духом він молодий, завзятий, готовий для дальшого зміцнення домашнього лісового господарства. Щасти Вам Миколо Іллічу!

В. Фальов, влас. кор. прес-служби Миколаївського ОУЛМГ.

Контактна інформація
54029  м. Миколаїв, пр. Центральний, 16 
Tел/факс (0512) 46-00-27    E-mail: MOULMG@meta.ua

Все права защищены © 2009 - 2017 Mikolaivlis.mk.ua