МИКОЛАЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ ЛІСОВОГО ТА МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ми на facebook
Останні новини
2018-01-19
Володимир Бондар: «Завдяки лісовим рейдовим бригадам незаконні рубки ялинок, у порівнянні з минулим новорічним періодом, зменшилися вдвічі»...далі
2018-01-16
Володимир Бондар: «Хвора людина, щоб вилікуватися, інколи, не може обійтися без оперативного втручання. Так само і ліс, як живий організм, іноді потребує оперативного втручання»...далі
2018-01-10
Держлісагентство: у 2017 році відновлено лісів на площі, яка дорівнює 74,5 тис. футбольних полів...далі
2017-12-30
Шановні колеги!...далі
2017-12-30
Шановні працівники і ветерани лісогосподарських підприємств Миколаївщини! Колеги! Друзі лісу!...далі
Оздоровлення і туризм
2012-07-13
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ ДОМАНІВЩИНИ...далі
2012-07-13
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ БРАТЩИНИ...далі
2012-07-13
ЕКОЛОГІЧНІ СТЕЖКИ ПРИІНГУЛЛЯ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ БАШТАНЩИНИ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ БЕРЕЗНЕГУВАТЩИНИ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ КАЗАНКІВЩИНИ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ ВОЗНЕСЕНЩИНИ...далі
СТАТТІ, ІНТЕРВ'Ю
Перший літописець історії лісонасаджень Миколаївщини
2012-12-20

Видатний історик, археограф, архівознавець, письменник Аполлон Олександрович Скальковський народився 205 років тому - в перший день нового 1808 року в Житомирі. У 20 років вихованець Віленського й Московського університетів приїхав на службу до Одеси. За однією з версій, краєзнавча діяльність науковця розпочалася з того, що скромний канцелярист при Новоросійському генерал-губернаторові Аполлон Скальковський 1834 року подав графу Михайлу Воронцову «Записку», що починалася афористичною фразою: «Новоросійські степи ще досі не мали свого історика». Автор «Записки» самовпевнено передбачав, що саме в його непоказній особі історична наука й знайде свого найкращого хроніста. Генерал-губернатор Михайло Воронцов підтримав ініціативу канцеляриста. Працездатність та наполегливість Скальковського помножені на інтуїцію, везіння й аналітичний талант згодом цілком підтвердили, здавалося б, завищену самооцінку.
Здобутками невтомного й оригінального дослідника Півдня України захоплювалися чимало сучасників, які називали його «Геродотом Новоросійського краю». А. Скальковський є автором 276 наукових праць. Але в радянський час історика вважали «монархічно-дворянсько-тенденційним». Саме тому його книги та зібрані матеріали опинилися під забороною. Чимало істориків вважають, що саме Скальковський найпершим описав парки і сади Херсонської губернії. Дослідник усвідомлював, що вкрай важливо пропагувати лісівництво та садівництво в сухих степових районах. Він акцентував увагу навіть на незначних, та все ж успіхах любителів лісу: «У Херсонській губернії можна виділити чотири головні садово-лісові області - на Одеській міській землі; в низині Дністра - від Дубоссар до лиману; у німців-колоністів (вздовж Кучурганського лиману); і в деяких поміщиків - Скаржинського, Кирьякова, Ерделі». У Трикратах Скальковський бував двічі - в травні 1835 р. та 1843 р. Про лісонасадження Скаржинського він залишив чимало цінної інформації: «Старанним садоводом є один із відомих землевласників краю, камергер В. П. Скаржинський. Його сади й лісові плантації достойні не лише похвали, а й вдячності громадян. Особливої уваги заслуговує Трикрацький сад та Величковський лісок поблизу Мигії. Сад, що розкинувся вздовж обох берегів річки Арбузинки, займає понад 90 десятин (90 га)».
Чимало цінних свідчень залишив Скальковський про лісонасадження батька та сина Кирьякових, які були такими ж патріотами степового довкілля як і Скаржинський. Про результати лісової діяльності Михайла Кирьякова-старшого історик писав: «В містечку Ковалівка Одеського повіту (нині - с. Ковалівка Миколаївського району) статський радник М. Кирьяков поблизу Буга облаштував великий сад, де крім значної кількості фруктових дерев, особливо абрикос, насадив нові лісові плантації та підтримував старі ліски й байраки, що збереглися з часів козацтва. У десяти верстах від Буга в Корчинському урочищі облаштував озера, а навкруги створив прекрасні лісові плантації, переважно дубові, які дуже рідко зустрічаються між Бугом та Чорним лісом».
Син М. М. Кирьякова Михайло Кирьяков-молодший (1810 - 1839 рр.) - видатний агроном-лісовод, історик, громадський діяч продовжив справу батька. Вивчивши досвід В. П. Скаржинського, М. М. Кирьяков почав проводити власні наукові досліди в галузі степового лісорозведення. Під його керівництвом в околицях Ковалівки з’явилися нові лісові масиви, збільшився фруктовий сад, посадили виноградники (60 сортів), акліматизовували рослини з різних куточків світу. Михайло Кирьяков-молодший - автор багатьох наукових статей, присвячених лісівництву в Херсонській губернії. На жаль, прожив він лише 29 років. Не було достойного спадкоємця, який би продовжив благородну справу.
Відвідавши Ковалівку в 50-х роках ХІХ ст., А. Скальковський, з сумом писав, що лісові масиви батька й сина Кирьякових знаходяться у великому запустінні. Мандруючи Півднем України, Аполлон Скальковський у дорожньому записнику робив і, як здавалося, випадкові записи, ніби передбачаючи їхню майбутню документальну цінність: «Поміщик Бобринецького повіту Херсонської губернії Є. Я. Ерделі в 1838 році облаштував у своїй садибі Ерделівці (нині - с. Леніно Маловісковського району Кіровоградської обл.) в урочищі Копанки прекрасну плантацію, що тепер більше схожа на європейський парк, аніж на сад степового поміщика. Парк займає понад 12 десятин (12 га), перерізаний каналами. Брат поміщика М. Я. Ерделі в 1836 році купив поблизу Єлизаветграда (Кіровограда) ділянку землі в 800 десятин (800 га) із селом на Інгулі, що лежить на пісках, болотах та скелях. За 16 років він перетворив цю місцину в щось воістину прекрасне. Болота засипали, піски прибрали, через річку спорудили міст, скрізь буяє розкішна зелень лісів та квітників. На колишніх болотах створено острівці, які сполучають мости. Все засаджено каролінськими тополями, кленами, берестом.» (Слід зазначити, що Єгор та Микола Ерделі - це рідні брати Володимира Яковича Ерделі, який у цей же період створив у Мостовому (нині - Доманівський район) великий розсадник, посадив парк, сад, першим почав садити дерева вздовж річки Чичиклії.
Досвідом батька й дядьків скористався Микола Володимирович Ерделі, створивши в ІІ пол. ХІХ ст. на площі 30 га Мостівський парк). Історик Аполлон Скальковський прожив довге й плідне життя. Помер в Одесі у віці 90 років у січні 1898 р.

Лідія БАКОЦЬКА, лісничий Мостівського лісництва ДП «Веселинівське ЛГ».

Контактна інформація
54029  м. Миколаїв, пр. Центральний, 16 
Tел/факс (0512) 46-00-27    E-mail: MOULMG@meta.ua

Все права защищены © 2009 - 2018 Mikolaivlis.mk.ua