МИКОЛАЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ ЛІСОВОГО ТА МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ми на facebook
Останні новини
2017-11-16
Відбулась розширена нарада лісівників Миколаївщини...далі
2017-09-15
Привітання Голови Державного агентства лісових ресурсів Христини Юшкевич з Днем працівника лісу...далі
2017-09-15
Привітання заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимира Бондаря з Днем працівника лісу...далі
2017-09-15
Шановні працівники, ветерани лісового господарства Миколаївщини, друзі лісу!...далі
2017-08-15
Держлісагентство оприлюднило для громадського обговорення проект Стратегії реформування лісового та мисливського господарства...далі
Оздоровлення і туризм
2012-07-13
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ ДОМАНІВЩИНИ...далі
2012-07-13
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ БРАТЩИНИ...далі
2012-07-13
ЕКОЛОГІЧНІ СТЕЖКИ ПРИІНГУЛЛЯ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ БАШТАНЩИНИ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ БЕРЕЗНЕГУВАТЩИНИ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ КАЗАНКІВЩИНИ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ ВОЗНЕСЕНЩИНИ...далі
ПРЕС-СЛУЖБА. НОВИНИ
Спадщина князів Кантакузених
2013-01-15

Одним із мальовничих куточків Доманівського району є заповідне урочище «Молдова». Воно розкинулось навколо села Козубівка (до 1946 року - Молдавка), яке до 1917 року належало родині князів Кантакузених. Цей рід походить від візантійського імператора Іоанна VI. Один із представників славетного роду генерал-майор, князь Микола Родіонович Кантакузен (1761-05.05.1841) вступив на військову службу в Російській імперії за часів правління Катерини ІІ. Його було назначено наказним отаманом Бузького козацького війська. На військовій службі перебував протягом 45 років. Наприкінці ХVIII ст. князю М. Р. Кантакузену було передано у власність значну частину земель на Півдні України. Так виник маєток Кантакузенка (нині с. Прибужани Вознесенського р-ну), до складу якого входило й село Молдавка (нині – с. Козубівка Доманівського р-ну). Деякий час у садибі Молдавка мешкав брат засновника маєтку М.Р.Кантакузена Іван Кантакузен (1758-1828). За досить короткий період він встиг збудувати прекрасний двоповерховий замок (40х40 м) з балконами й терасами. У 1914 році в журналі «Столиця і садиба» було надруковано статтю Наталі Корнеліївни Тхоржевської «Молдавка. Родовий маєток князя П. І. Кантакузена в Херсонській губернії», де автор детально описала цю садибу. Варто зауважити, що Н.Тхоржевська – артистка Імператорських театрів, сестра милосердя була другою дружиною Бориса Ерделі - останнього власника Мостівського маєтку (нині с. Мостове Доманівського р-ну), невісткою Миколи Ерделі, який у 1882 році заклав Мостівський парк. Н. Тхоржевська наголошує, що найбільшою гордістю Молдавки був парк, один з небагатьох на Півдні України. Місце, де колись росла лише тверда, коротка трава, перетворилося на справжню оазу серед пустелі. Білий величний замок із зубцями та баштами купався в зелені. Від землі тягнувся стінами зелений хміль. Його гнучкі стебла розкинулися на кам’яній терасі й верхньому балконі. Влітку листя хмелю захищало не лише від сонця, а й від дощу. Перед будинком – старовинний партер з вишуканими клумбами. У центрі – рідкісний для степового краю великий фонтан із кришталево чистою водою. Тіниста пряма алея вела до озера, де грайливо плавали рибки. У озеро впадало чимало маленьких джерел. Здавалося, що воно знаходиться в картинній рамі, яку створили крони дерев парку. Чудернацькі алеї тамариску, акацій, пірамідальних дубів були з’єднані вузенькими, затишними, звивистими стежками, над якими нависали сплетені віти орхідей. Ці доріжки були обрамлені кущами бузку, верхні гілки якого арко-подібно замикались, створюючи влітку нетипову для цієї місцевості прохолоду. У траві по краях стежок повзало чимало равликів - «escargos». Другому господарю садиби відставному поручику кінної артилерії, князю Івану Миколайовичу Кантакузену (1816-30.10.1888), великому гурману, дуже подобалася вишукана французька страва з цих равликів. Саме тому він привіз їх із Франції й розвів у себе в парку. Слід зазначити, що дружиною Івана Миколайовича була Софія Павлівна Ерделі (1828-13.06.1889), двоюрідна сестра засновника Мостівського парку Миколи Ерделі. Значну частину парку займали густі лісові насадження, якими захоплювалися чимало сучасників. Наприклад, дружина одного з внуків засновника маєтку князя М. Р. Кантакузена Єлизавета Карлівна Сікард, відвідавши наш край у травні 1874 року, була надзвичайно вражена тутешньою природою. У своєму щоденнику вона  записала: «Той, хто бачив Малоросію навесні, бачив рай! Ніжне зелене листя, блакитне небо, золоті сонячні відблиски і білосніжні хмари, які вкривають яблуні та вишні – все це створює неповторну картину райського саду…». Саджанці Кантакузени, ймовірно, купували і в маєтку патріарха степового лісорозведення В.П.Скаржинського (1787-1861). Адже дерева та кущі, про які згадують сучасники, описуючи парк і сади Кантакузенів, росли в розсадниках Скаржинського (нині - с. Трикрати Вознесенського р-ну). Тож, цілком очевидно, що господарі с. Молдавка, облаштовуючи власний маєток, скористалися не лише практичним досвідом В.П.Скаржинського в справі лісорозведення в степу, а й саджанцями з його розсадників. Причому, саджанці купували за досить низькими цінами. Про це писав сам В. П. Скаржинський у своїх оголошеннях: «Мої лісові та садові розсадники переповнені. Прошу шановних господарів Новоросійського краю звертатися до мене в Трикрати за різними сортами дерев і кущів. Ціною нікого не ображу… Нам  варто займатися не лише власним збагаченням. Подумаймо про нащадків, про їхні потреби. І вони нас благословлять». Цікавим також є і той факт, що про село Молдавка згадує в своїй «Автобіографії» корифей українського театру Марко Кропивницький. Тут пройшли роки дитинства славетного драматурга й актора. Його батько був управителем маєтку. За даними 1912 року третьому (і останньому) власнику садиби «Молдавка» відставному штаб-ротмістру, князю Павлу Івановичу Кантакузену (19.03.1853 - 22.06.1922) належало майже 7000 га землі поблизу сіл Молдавка і Черталка Кантакузенської волості Ананьївського повіту Херсонської губернії, в тому числі й сад площею 30 га. У статті Н. Тхоржевської «Молдавка», написаній 1914 року, чітко звучать і тривожні нотки щодо подальшої долі садиби, що була однією з колисок степового лісорозведення. Автор ніби передчувала, що трагічна доля не омине Молдавку. Пройде лише три роки і зелена оаза серед степу знову перетвориться на пустку. Дивовижний парк селяни знищили одразу ж після Жовтневої революції. Чимало вікових дерев спиляли на дрова. Від колись величного княжого замку та інших будівель маєтку не залишили каменя на камені. У роки Великої Вітчизняної війни німці спалили фруктовий сад Кантакузених. Збереглося до наших днів, хоч і не в первинному вигляді, лише озеро «Купальня». Колись ця штучна водойма в присадибному парку була зі східцями й шлюзами, оштукатурена за периметром, дно зроблено з дубових дощок (деякі з них і досі не зіпсувалися!). Новий етап заліснення Козубівки розпочався 40 років тому. Завдяки самовідданій праці мостівських лісівників (М. С. Пастушенка,  І. В. Левченка, В.І. Трофименка, С. Я. Сторчака, М. М. Адусенка, Є.І. Левченка, Д. А. Струтинської, О.І. Киселевського, І.Т. Мукомола та ін.) з’явилися урочища «Молдова» (153 га) і «Черталка» (105 га). У 1973 році бригада мостівських лісівників посіла перше місце в республіканському змаганні з садіння лісу. Нині з працівниками Мостівського лісництва активно співпрацюють учні Козубівської ЗОШ І-ІІІ ст. Школярі допомагають збирати насіння, майструють годівнички для птахів, залюбки беруть участь у різних екологічних заходах. З метою виховувати в громадян бережливе ставлення до лісонасаджень, лісівники розробили туристичний маршрут територією урочища «Молдова». Подорож еколого-пізнавальною стежкою «Диво рукотворне» зацікавить усіх, хто прагне пізнати самобутність степового лісу. За словами начальника Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства П. М. Паламарюка кожна екскурсія, яку проводять лісівники для відвідувачів урочища «Молдова», - це ще один привід нагадати громадськості про подвиг людей, які створили справжнє рукотворне диво – посадили ліс у степу.  

Лідія БАКОЦЬКА, лісничий Мостівського лісництва ДП « Веселинівське ЛГ».
Контактний телефон ПРЕС-СЛУЖБИ: (0512) 46-00-27.

Контактна інформація
54029  м. Миколаїв, пр. Центральний, 16 
Tел/факс (0512) 46-00-27    E-mail: MOULMG@meta.ua

Все права защищены © 2009 - 2017 Mikolaivlis.mk.ua