МИКОЛАЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ ЛІСОВОГО ТА МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ми на facebook
Останні новини
2017-11-16
Відбулась розширена нарада лісівників Миколаївщини...далі
2017-09-15
Привітання Голови Державного агентства лісових ресурсів Христини Юшкевич з Днем працівника лісу...далі
2017-09-15
Привітання заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимира Бондаря з Днем працівника лісу...далі
2017-09-15
Шановні працівники, ветерани лісового господарства Миколаївщини, друзі лісу!...далі
2017-08-15
Держлісагентство оприлюднило для громадського обговорення проект Стратегії реформування лісового та мисливського господарства...далі
Оздоровлення і туризм
2012-07-13
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ ДОМАНІВЩИНИ...далі
2012-07-13
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ БРАТЩИНИ...далі
2012-07-13
ЕКОЛОГІЧНІ СТЕЖКИ ПРИІНГУЛЛЯ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ БАШТАНЩИНИ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ БЕРЕЗНЕГУВАТЩИНИ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ КАЗАНКІВЩИНИ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ ВОЗНЕСЕНЩИНИ...далі
ПРЕС-СЛУЖБА. НОВИНИ
Мальовничі краєвиди - заслуга лісівників
2013-01-24



До складу Мостівського лісництва (ДП «Веселинівське ЛГ») входить 10 урочищ загальною площею 1642 га. Нині досить важко повірити в те, що за останні кілька десятиліть мостівські краєвиди змінилися до невпізнаваності. Про це свідчать, зокрема, спогади колишньої мостівчанки, науковця Ганни Горинь (20.04.1941-29.03.2007). Слід зазначити, що Ганна Горинь була кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником відділу етнологій сучасності Інституту народознавства Національної академії наук України, автором понад 100 наукових статей, співавтором посібника «Українське народознавство» та ін.
У Мостовому (нині - Доманівський р-н) минули дитячі та юнацькі роки Ганни Йосипівни. У своїх спогадах вона пише про те, що її родину переселили до Мостового з Львівщини 1950 року. Це була друга хвиля переселенців - ті, хто не догодили радянській владі (з політичних і соціальних мотивів): «Серпень,1950-й рік. Мостове. Перші враження йшли від візуального сприйняття нового місця поселення. Ще на станції Колосівка (нині - Веселинівський р-н) Південно-Західної залізниці, після розвантаження ешелону з переселенцями нам повідомили, куди їде кожна сім’я. Нас везли до Мостового - районного центру. Це і здивувало, і якоюсь мірою, обрадувало, бо асоціювалось для галичан з містом чи, принаймні, з малим містечком.
Яке ж було наше здивування, коли перед зором (з’їзджали з крутої гори від Колосівки і огляд місцевості був дуже добрим) постало велике село, але якесь цілком відмінне від звичних галицьких. Усі сходились на тому, що перше враження було дуже важке, сказала б - гнітюче. Кинулась у вічі бідність природи, від чого все виглядало якимось сірим, одноманітним (нагадаємо - на вулиці буяло літо). Дивні краєвиди: скільки сягає око - рівнина й рівнина, у балках розкидані на далеких віддалях села. Дуже мало дерев, не говорю вже про відсутність садів, замість трави суха припорошена лобода і на довершення - садиби з невеликими хатами без дахів, землянки з глиняним покриттям; камінною, глиняною, а то й «огорожею» з гною. Запам’яталась ота ностальгія, підсилена саме різницею краєвидів. Цей природний фактор сьогодні може комусь здатися несуттєвим, але він зіграв негативну роль, а для тих, які були депортовані з Польщі - навіть у якійсь мірі фатальну. Виявилось, ми зовсім не знали Півдня України, вразились і розгубились від того, що сприйняли хвилево.
Нам була невідомою своєрідність і краса степу, не здогадувались про шовкову ковилу, про запах пересохлого полину і лободи. На це буде потрібний час, а щось - таки не прийметься. А на перших порах виглядало нам усе навкруги одноманітно і бідно. Певні труднощі пов’язувались із побутом. Спочатку не вміли пристосовуватись до того, щоби при готуванні їжі палити не дровами (як було вдома), а соломою чи сухим соняшниковим бадиллям, а то й цілком нечуваним - сушеними плитками гною (кізяку). Скоро опанували всю цю науку, як і способи заготівлі того палива. Зовсім не баченими досі були кабиці - дуже своєрідні глинобитні печі на відкритому місці (у подвір’ї)…».
Різницю мостівських краєвидів минулого та сьогодення помітно й на одній з рідкісних фотографій 1950-х років. За дивним збігом обставин на цьому фотознімку видно саме ту «круту гору від Колосівки», про яку згадує Г. Й. Горинь. Одразу ж кидається у вічі, що на цій горі 60 років тому ще не росли дерева. Нині, завдяки самовідданій праці лісівників, цю територію прикрашає урочище «Веселе» площею 124 га. (Нагадаємо, що роботи із заліснення нашого краю пожвавилися, коли 1966 року було створено Миколаївське обласне управління лісового господарства та лісозаготівель). Це фото є дуже цінним і тому, що на ньому праворуч видно дерев’яну огорожу, за якою нині знаходиться територія контори Мостівського лісництва. На ще одному схожому знімку, зробленому в той же день, видно й західну частину будівлі контори. Отож, фотографували поряд з лісництвом. Припускаємо, що головна мета фотографа - зафіксувати велику весняну повінь, коли річка Чичиклія вийшла з берегів, рівень води піднявся на кілька метрів. Ймовірно, ці фото були зроблені фотокореспондентом Мостівської районної газети, редакція якої знаходилася саме в нинішньому приміщенні контори лісництва.
Влітку 2003 року науковець Ганна Горинь знову приїхала в Мостове на зустріч з однокласниками. Вона побачила ніби інше село - оточене густим зеленим кільцем, яке мостівчани тепер називають лісом. Чи не тому Ганна Йосипівна тоді весь час перебувала в піднесеному настрої. Зауважимо, психологи стверджують, що лісонасадження позитивно впливають на самопочуття, настрій та психологічний комфорт людини. Отже, спогади земляків, старі фотографії спонукають черговий раз замислитися, що саме завдяки діяльності патріотів довкілля - лісівників колись бідні степові краєвиди за кілька десятиліть перетворися на мальовничі. Тож, усім нам слід глибоко цінувати та примножувати безцінне зелене надбання краю.

Лідія БАКОЦЬКА,
лісничий Мостівського лісництва ДП «Веселинівське ЛГ.
На знімках: біля контори лісництва; урочище «Веселе» в наші дні; повінь в урочище «Веселе».

Контактний телефон ПРЕС-СЛУЖБИ: (0512) 46-00-27.

Контактна інформація
54029  м. Миколаїв, пр. Центральний, 16 
Tел/факс (0512) 46-00-27    E-mail: MOULMG@meta.ua

Все права защищены © 2009 - 2017 Mikolaivlis.mk.ua