МИКОЛАЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ ЛІСОВОГО ТА МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ми на facebook
Останні новини
2017-11-16
Відбулась розширена нарада лісівників Миколаївщини...далі
2017-09-15
Привітання Голови Державного агентства лісових ресурсів Христини Юшкевич з Днем працівника лісу...далі
2017-09-15
Привітання заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимира Бондаря з Днем працівника лісу...далі
2017-09-15
Шановні працівники, ветерани лісового господарства Миколаївщини, друзі лісу!...далі
2017-08-15
Держлісагентство оприлюднило для громадського обговорення проект Стратегії реформування лісового та мисливського господарства...далі
Оздоровлення і туризм
2012-07-13
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ ДОМАНІВЩИНИ...далі
2012-07-13
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ БРАТЩИНИ...далі
2012-07-13
ЕКОЛОГІЧНІ СТЕЖКИ ПРИІНГУЛЛЯ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ БАШТАНЩИНИ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ БЕРЕЗНЕГУВАТЩИНИ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ КАЗАНКІВЩИНИ...далі
2012-07-02
ЕКОЛОГІЧНІ КУТОЧКИ ВОЗНЕСЕНЩИНИ...далі
ПРЕС-СЛУЖБА. НОВИНИ
Справа всього життя
2013-06-03

За півгодини Андрій вже мав прибути до невеличкого міста на півдні України. Сюди він був направленим після закінчення технікуму. Їхав і все думав про майбутнє місце роботи, яку ділянку лісу йому доручать, з чого треба буде починати. Для нього ліс - це як рідна домівка, бо всі його дитячі роки промайнули під стрункими смереками та розлогими буками. Мабуть тому Андрій і вибрав собі професію лісівника, захотів все своє життя присвятити лісу.
Ось вже і його зупинка. На пероні юнака зустрів кремезний чоловік. Це був керівник місцевого лісгоспу. Сівши в авто відразу поїхали до нового місця роботи Андрія.
Через годину зупинилися за селом біля вибалку. Андрій озирнувся, але ніякого лісу не побачив, навіть в далині. Навколо тільки піщаний грунт і поодинокі кущі шипшини і глоду.
- Ось, приймай, тепер це - твоя дільниця, будеш тут працювати.
Ці слова збентежили юнака, ще більше ніж відсутність лісу.
- Але ти не переживай, згодом ліс буде. Я вірю в це. Ти людина, як я бачу, енергійна, навчена, самостійна, все в тебе вийде. Дуже потрібно цю територію лісом засадити. Бачиш ось цей вибалок? З кожним роком він все ближче і ближче до села підступає. А піщані бурі такої шкоди завдають: засипають городи, подвір’я, ставок. Не витримують цього люди, покидають село, їдуть шукати кращих умов, а пісок все охоплює нові території. Ти, Андрію, все обдумай, обміркуй, що потрібно і скільки. З людьми і технікою допоможемо. Але не зволікай, часу обмаль. У нас на півдні головне вчасно висадити дерева, поки є запас вологи в грунті, щоб саджанці встигли добре вкоренитися, до настання посухи.
Не такою уявляв Андрій свою роботу, але дуже швидко пристосувався до нових умов і нових обов’язків. Підібрав дерева, які найбільш пристосовані до тутешніх умов клімату, підрахував їх кількість. Спланував залісити саджанцями дерев та кущів і схили яру, щоб коріння цих рослин міцно тримало грунт, що не дозволить вибалку розростатись.
Невдовзі розпочались роботи з підготовки грунту. Згодом і висадка саджанців дерев сосни, білої акації, маслини, гледичії. На схилах вибалку висадили кущі шипшини, терену, бузку. Саджати дерева прийшли всі охочі: школярі, місцеві жителі, всі ті, кому не байдужа доля рідного села. Працювали не один день і не один тиждень. Не припиняли роботу ні в холод, ні в дощ, доки не засадили весь піщаний пустир.
Невдовзі зазеленів молодий лісок, затріпотіло смарагдове листячко акацій, тягнулись до сонця тендітні стебельця сосен. Щороку гайок підростав, деревця ставали все вищими та міцнішими. А яр, який ще недавно був пусткою, тепер щовесни квітнув і дивував своїм розмаїттям фарб та пахощів.
Лісник Андрій щоранку обходив гайок, придивлявся, чи все до ладу. Роботи завжди вистачає в молодого лісничого: де сухе дерево, то треба його прибрати, а нове посадити, а де прорідити гущавину. Не втрачати пильності до шкідників лісу. А головне запобігти в лісі пожежі. В південних степах та ще й в сосновому лісі, при сухій та вітряній погоді, пожежа може виникнути навіть від недопалка. От і пильнує Андрій молоді деревця від всякого лиха.
Минали роки… Вже Андрій давно не юнак, а сивочолий дідусь. Сьогодні він зранку, як завжди, обходить свою територію, та не сам, а зі своїм онуком Сашком. Хлопець намагається не відставати, та все щось до діда щебече, все чогось питає. І про ліс, і про пташок, і про погоду, і всяке різне. Росте допитливий, розумний хлопець, діду Андрію помічник.
Йдуть дід з онуком все далі у своїх справах. Стрункі сосни від подиху вітру хитають своїм гіллям, неначе намагаються сказати: «До побачення», а розлогі білі акації хилять свої віти аж до землі, ніби вклоняючись старенькому дідусю, який присвятив все своє життя лісу. Він і далі буде сюди ходити доки ноги його носять, бо інакше він не може та й не бажає.
Сашко виросте і неодмінно стане молодим лісником і продовжить справу діда. І буде далі жити рукотворний ліс, даруючи всьому живому чисте повітря, оберігаючи грунти від нашестя піщаних бурь, радуючи всіх довкола своєю присутністю. Серед безкраїх південних степів - це справжнє зелене диво, яке створили і зберегли для нащадків невтомні руки лісівників.
Ольга Передчук, учениця 5 класу Павлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Снігурівського району, Миколаївської області, переможниця обласного конкурсу на кращий твір на тему: «Людина і ліс».

На фото: картина переможниці конкурсу малюнків на тему: «Людина і ліс» Поліни Євдокімової, учениці 3 класу Баштанської ЗОШ № 2 м. Баштанки.

Контактний телефон ПРЕС-СЛУЖБИ: (0512) 46-00-27.

Контактна інформація
54029  м. Миколаїв, пр. Центральний, 16 
Tел/факс (0512) 46-00-27    E-mail: MOULMG@meta.ua

Все права защищены © 2009 - 2017 Mikolaivlis.mk.ua